Слушні поради чотирьох експертів і психологів щодо підготовки дітей до навчання в школі.

Літо напрочуд швидко минає залишаючи за собою приємні спогади. Воно нагадує нам усім, що вже незабаром почнеться новий навчальний рік. Для когось 1 вересня стане особливим святом, адже діти вперше підуть до першого класу, де на них вже очікуватимуть просторі класи та усміхнені вчителі. Цікаво, що більшість дітей знають, що таке школа, але поспішати туди не воліють, в той час як інші діти з нетерпінням чекають того самого моменту, коли почнуть носити рюкзаки з підручниками.

Звісно ж, батьки розуміють, що для дітей відвідування школи, на початку, може стати великим стресом. Щоб дитина відчувала себе комфортно і не боялась йти до навчального закладу, ми зібрали думки провідних експертів і психологів, які знають секрети успішної підготовки дітей до школи.

Олеся Стефаник, керівник Музичної частини Молодого театру

Дуже часто друзі та знайомі зустрічалися з такою проблемою, як страх дитини перед школою, уроками та новими людьми. Такий страх часто виникає у тих, хто йде до першого класу. Спробуємо розібратися:

1. Іноді дитина просто боїться розлучатися з батьками. Треба пояснити їй, навіщо потрібно іти в школу. Треба донести до дитини, що ви хочете аби вона розвивалась, пізнавала багато нового та цікавого, познайомилась з новими друзями. Розкажіть їй про те, як цікаво було вам у школі, і що ви часто дуже хочете туди повернутися.

2. Дитина може відчувати страх перед тим, як робити уроки. Тому почати займатися з нею потрібно ще вдома. Виберіть таку систему навчання, яка допоможе їй сформувати впевненість у своїх силах, самостійність, посидючість, уважність. До речі, для цього відмінно підійде легендарна серія японських зошитів Kumon, з якою займаються мільйони дітей у всьому світі. Є спеціальна лінійка зошитів для першокласників «Готуємося до школи». Вони допоможуть розвинути та підготувати дитину в перший клас.

3. Читайте книги, вчіть слухати дорослих і не відволікатися, міркувати на різні теми, тобто спілкуйтеся з дитиною на рівних. Тоді вона відчує себе досить дорослою, і їй буде легше піти в школу одній. І головне – проводьте всі заняття у формі гри, вирішуйте головоломки, збирайте пазли, вчіть букви і цифри в ігровій формі, читайте книги про школу, дивіться мультфільми, розповідайте їй про атрибути шкільного життя. Так ви зможете підготувати дитину психологічно до школи.

4. Часто дитина бояться йти до школи через «нове» ставлення до неї, адже учнів оцінюють. Негативні оцінки з боку дорослих призводять до того, що у дитини падає впевненість у собі, підвищується тривожність. Щоб цього не сталося, ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими дітьми. Хвалити дитину можна, особливо за покращення її власних результатів, допомагайте їй повірити у свої сили, використовуйте різні прийоми мотивації. Заохочуйте за досягнення. Наприклад, за хороше виконане завдання можна дати подарункові наклейки або медальки, або щось смачненьке.

Лілія Карденас, психолінгвіст, освітолог, викладач англійської мови

Найкраще, що може зробити сім’я для майбутнього школяра – створити вдома атмосферу любові й невимушеності, куди дитина захоче щодня повертатися. Батькам слід пам’ятати, що заохочувати сумлінність під час навчання важливіше для психічного здоров’я дитини, ніж акцентуватися на оцінках. Уміти помітити в дитині унікальні таланти й підтримати їх, не порівнюючи дитину з однолітками – ключ до виховання упевненої в собі особистості. Тож замість того, аби зосереджуватися на об’єктивних критеріях успіху, з якими дитина зіштовхнеться у школі, таких як письмо і читання, арифметика тощо, батькам необхідно звернути увагу на мікроклімат в сім’ї. Стовідсотково доведено, що щасливі діти вчаться краще і швидше. Важливо уникати накладання клейма на дитину. Розповсюджені приклади клейма: «ти незграбний», «поглянь на сестричку», «і знову розлив – ну як завжди». Ефективніше коментувати конкретні дії і спонукати дитину до пошуку рішень разом: «Бачиш, якщо не тримати чашку міцно обома руками, можна залити всі зошити. Давай зараз пошукаєм ганчірку і приберемо разом тут, а потім поласуємо компотом».

Незважаючи на методики викладання, якими вчителі послуговуватимуться у навчальному закладі, вдома необхідно створити таку атмосферу, де дитина матиме вдосталь часу на гру і спілкування із друзями. Малі діти спраглі до пізнання. Дізнаватися, як світ працює – то щонайперші пориви маленької людини. Примусове сидіння за партою протягом години може відвернути дитину від подальшої взаємодії зі школою. В інтернеті можна знайти чимало дієвих технік для заохочення малечі до навчання через гру.

Першочергове завдання батьків – навчити дитину вчитися і таким чином сформувати в майбутнього школяра позитивне ставлення до навчання. Позитивний фон і щасливі спогади в дитинстві надзвичайно важливі для формування життєво необхідних навичок надалі в житті.

Оксана Палун, психолог

З приводу даної теми, вважаю важливим донести до батьків необхідність тестування дитини та відповідної її підготовки в психологічному плані, а саме:

1. Якщо це перший клас, необхідно розуміти чи готова дитина до відповідних навантажень в чисто органічному плані, адже всі діти розвиваються по-різному і дитина може бути не готовою, банально, у фізичному плані висидіти 45 хвилин і поготів зберігати концентрацію (в залежності від результатів, можна або почекати трохи, або вибрати прийом, який допоможе дитині впоратися з навантаженням, необхідна буде корекція відносин учитель-дитина, щоб і вчитель, і дитина, і батьки були готові до того, що цій дитині буде складніше і йому непотрібна буде допомога дорослих).

2. Чи готова дитина до соціуму?! На скільки вона соціально освічена, чи зможе влитися в колектив.

3. Якщо це перехід зі школи в школу, просто необхідний перехідний період для знайомства з новим оточенням, тут же варто приділити особливу увагу питанням, які виникали в старій школі і особливостям нової.

Антоніна Карагіуар, психолог, психотерапевт, ведуча дитячих груп з підготовки до школи

Для мене тема підготовки до школи дітей молодшого шкільного віку зараз дуже актуальна з професійної точки зору. Сучасний світ переповнений вимогами до навчальних здібностей школярів. Крім цього у дітей є безліч зобов’язань поза шкільною програмою: англійська мова, додаткові заняття з математики, з музики, танців та інше. Але при всьому цьому різноманітті вимог забувається найголовніше, що успішність дитини, настільки бажана для кожного з батьків, визначається її здатністю спілкуватися з іншими людьми, умінням домовлятися, бути цікавою і корисною. А коли сучасному школяреві вчитися спілкуватися, якщо він завантажений всілякими гуртками і завданнями ?! Можливо, це мені так пощастило, але з мого шкільного класу більшого успіху досягли ті, хто вмів «забити» на навчання, коли збиралася класна компанія, в той час як старанні відмінники так досі і не навчилися нормально спілкуватися з людьми. Звичайно, не варто применшувати статус знань, а й важливо розуміти, що показники шкільної успішності часто корелюють з показниками емоційного стану школяра.

Про що я? Якщо успішність дитини бажає кращого і ви чуєте нескінченні закиди вчителів на адресу улюбленого чада – це може бути показником дитячої тривожності. Фактори розвитку тривожності звичайно різні, але один із чимало важливих – це відчуття себе в шкільному колективі, ставлення шкільного вчителя до школяра. Особливо важлива фігура вчителя в молодшому шкільному віці так як саме він є головною авторитетною фігурою для цього віку, а не один з батьків, як було в ранньому віці, і саме класний керівник задає тон ставлення до того чи іншого учня в класі. І якщо загальне почуття тривоги і неприйняття шкільним колективом зашкалює, у мозку немає ресурсу справлятися з навчальними предметами. Яка математика, якщо мене вигнали з плем’я? Яка контрольна, якщо я відчуваю себе знехтуваним?

Є й інша історія для тих батьків, які дуже пишаються самостійністю, ревністю у навчанні своїх чад: надмірна запопадливість – це ознака тієї ж тривожності у навчанні, яка може виникнути на тлі страху приниження учителем перед колективом через низьку успішність. Відповідаючи на питання, що важливо врахувати у підготовці до школи, виділю свій ТОП-3:

1. Здатність школяра комунікувати з однолітками, здатність домовлятися, знаходити компроміси, здатність розуміти себе та інших – все це складові успішного становища в суспільстві. Де дитина може цьому навчитися? Зазвичай у батьківському середовищі, потім на дитячому майданчику і в гуртках, де є свобода для спілкування, зокрема в дитячих психологічних групах, де діти вчаться бачити інших дітей і спілкуватися з ними, якщо раптом того, що вони бачили (або не бачили, у кожного своя історія) у своїй родині їм недостатньо.

2. Якщо ми говоримо про молодший шкільний вік, а це перші-треті класи – подбати про те, щоб учитель розумів свою величезну роль в житті учнів не з позиції влади і внесення авторитарного режиму, а з позиції дбайливого ставлення до дитячих душ.

3. Навчальний процес може викликати багато тривоги особливо, якщо ми говоримо про молодших школярів і тут добре, щоб дитина розуміла про себе від своїх батьків, що вона не «негідник» і «не зрозуміло в кого», а що не дивлячись на те, що «у тебе щось не виходить, але ти все одно наша дитина і ми тебе любимо».

Отож враховуючи усі вищезазначені коментарі, варто звернути увагу на атмосферу в родині. Лише турбота, любов, повага до дитини і бажання в її успішному розвиткові здатні сформувати в ній сильну особистість, яка не боятиметься жодних перешкод і впевнено крокуватиме у щасливе майбутнє.

Поділитися новиною:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *